МСК у неврології: як клітинна терапія допомагає при захворюваннях нервової системи та після інсульту

Нервова тканина відновлюється погано, і саме тому неврологія стала одним із найактивніших полів для клітинної терапії. Мезенхімальні стовбурові клітини не замінюють загиблі нейрони, вони зменшують нейрозапалення, підтримують уцілілі клітини та покращують кровопостачання зони ураження. Це не альтернатива реабілітації, а спроба зробити її результативнішою.

Чому нервова система відновлюється найважче

Печінка регенерує, шкіра загоюється, кістка зростається. З нервовою тканиною все інакше: зрілі нейрони практично не діляться, а на місці загибелі формується гліальний рубець, який фізично та біохімічно заважає відростанню відростків.

При цьому мозок має пластичність. Сусідні зони здатні частково переймати функції втраченої ділянки, а нейронні зв’язки перебудовуються під навантаженням. Саме на цьому тримається вся реабілітація після інсульту. Проблема в тому, що пластичність працює у ворожому середовищі: після гострої події місяцями зберігається хронічне запалення, порушена мікроциркуляція та дефіцит нейротрофічних факторів.

Ідея клітинної терапії саме тут: не «виростити новий мозок», а прибрати перешкоди, які заважають власним механізмам відновлення.

Як мезенхімальні стовбурові клітини діють при неврологічних станах

Механізми, які описують у дослідженнях і на які спирається клінічна практика, зводяться до кількох напрямів:

• Зменшення нейрозапалення, яке саме по собі поглиблює ураження нервової тканини після первинної події.
• Стимуляція вироблення нейротрофічних факторів, що підтримують життєздатність нейронів у зоні навколо вогнища.
• Покращення мікроциркуляції та живлення клітин в ураженій ділянці за рахунок впливу на судини.
• Модуляція імунної відповіді, що важливо при станах з аутоімунним компонентом.
• Створення умов для регенерації або часткової компенсації функцій сусідніми зонами.
• Підтримка загального гомеостазу та уповільнення прогресування хронічних процесів.

Ключове слово тут «умови». МСК працюють як фактор середовища, а не як будівельний матеріал. Тому терапія має сенс у зв’язці з фізичною реабілітацією, логопедом та ерготерапією, і не має сенсу замість них.

З якими станами працює клітинна терапія в неврології

У ReoCell Clinic напрям неврології охоплює такі групи станів:

• порушення мозкового кровообігу, тобто інсульт та його наслідки;
• бічний аміотрофічний склероз;
• хвороба Паркінсона;
• неврити та невралгії різного походження;
• хронічні больові синдроми, включно з нейропатичним болем.

Ступінь доказової бази для цих станів різний, і це варто говорити прямо. Найбільше клінічних досліджень накопичено щодо ішемічного інсульту, менше щодо нейродегенеративних захворювань. Для частини станів мова йде переважно про покращення якості життя та уповільнення прогресування, а не про зворотний розвиток хвороби.

Що відчуває людина з такими захворюваннями

Клінічна картина відрізняється, але скарги часто перетинаються:

• м’язова слабкість або частковий чи повний параліч;
• судоми та мимовільні рухи;
• труднощі з мовленням і ковтанням;
• порушення чутливості, оніміння, поколювання;
• тремор, сповільнення рухів, скутість;
• погіршення координації та рівноваги;
• біль, який не піддається стандартній терапії;
• зниження пам’яті, уваги та концентрації.

Наслідки виходять далеко за межі медичних показників: втрата самостійності в побуті, потреба в постійному догляді, хронічна втома, соціальна ізоляція, тривожність і депресивні стани через втрату контролю над власним тілом. Саме тому в неврології результат оцінюють не лише за шкалами, а й за тим, чи зміг пацієнт сам одягнутися чи пройти кімнату.

Чи допомагає клітинна терапія після інсульту

Це найчастіше питання, і відповідь на нього має бути обережною. Дослідження мезенхімальних стовбурових клітин при інсульті ведуться вже давно, у PubMed є як окремі клінічні випробування, так і метааналізи. Загальна картина така: профіль безпеки прийнятний, а частина робіт фіксує помірне покращення неврологічного та функціонального статусу порівняно з контролем. Водночас результати неоднорідні, оптимальні терміни введення та дози все ще уточнюються.

Що це означає для пацієнта:

• метод не повертає втрачені функції повністю і не розчиняє рубець;
• найбільше сенсу він має як доповнення до активної реабілітації;
• чим раніше після гострого періоду розпочато відновлення, тим більше ресурсу пластичності;
• очікування треба формулювати конкретно: сила в руці, стійкість при ходьбі, чіткість мовлення, витривалість.

Відео клініки ReoCell, де лікують після інсульту за допомогою стовбурових клітин в Києві:

Яких ефектів очікують у програмі відновлення

ReoCell описує цілі неврологічної програми такими напрямами:

• зменшення болю та запалення;
• покращення моторних функцій і координації;
• зниження частоти або сили судом та тремору;
• покращення мовлення, ковтання та дрібної моторики;
• зростання витривалості та зменшення втоми;
• позитивна динаміка у когнітивній сфері, зокрема пам’яті та уваги;
• підвищення якості життя і зменшення потреби в сторонньому догляді.

Останній пункт для родин пацієнтів часто найважливіший. Різниця між «потребує допомоги цілодобово» і «справляється сам більшу частину дня» змінює життя всієї сім’ї.

Що варто перевірити перед початком

Неврологічні програми складніші за ортопедичні, тому вимоги до центру вищі. Мінімум, на який варто дивитися: наявність ліцензії МОЗ, власного виробництва клітинного продукту з контролем якості, профільного невролога у складі команди та відсутність обіцянок повного одужання.

У ReoCell продукти виготовляють на власній біотехнологічній платформі у Києві, а робота центру підтверджена ліцензією МОЗ та сертифікацією за міжнародним стандартом ISO 9001:2015 і для клініки, і для біобанку. Клінічний напрям веде команда лікарів-регенерологів, серед яких є неврологічний профіль.

Відновлення після інсульту чи життя з нейродегенеративним захворюванням це марафон, а не одна процедура. Клітинна терапія може стати сильним інструментом у цьому марафоні, якщо її призначає лікар, який чесно пояснює і можливості методу, і його межі.